Як «Укрзалізниця» намагається позбутися радянської спадщини?
Неможливо, мабуть знайти в наш час людину, яка не скористалась послугами залізниці хоча б раз в житті. Державна транспортна компанія «Укрзалізниця» володіє залізничними коліями, загальною протяжністю понад 21 тис. кілометрів, і якщо не брати до уваги залізницю РФ, входить до переліку найбільших у світі та є найбільшою в Європі. Відкрита збройна агресія Росії проти нашої держави змусила весь колектив «Укрзалізниці» (а це понад 230 тисяч співробітників), мобілізувати всі свої сили на рятуванні життя громадян України, налагоджуючи маршрути до безпечних районів країни.
Загалом, за перший рік жорстокого збройного протистояння було проведено евакуацію 4 млн біженців, четверта частина з яких - діти, врятовано сотні тисяч домашніх тварин. Дати оцінку важливості залізничних перевезень неможливо, адже «Укрзалізниця» - це не тільки перевезення людей, це величезний обсяг надійного доставляння вантажів військового призначення, харчових продуктів, пального, товарів повсякденного попиту. Всупереч смертельній небезпеці, залізничники продовжують свою героїчну роботу, попри підлі ракетні обстріли евакуаційних пунктів, вокзалів та інфраструктури залізниці.
В перші місяці збройної агресії було пошкоджено понад 500 км залізничного полотна, пошкоджено 126 вокзалів, 50 з них знищено повністю. Прямі втрати «Укрзалізниці» оцінювались на той час в 4,3 млрд доларів. За перший рік війни було поранено 819 працівників залізниці, а 353 співробітників загинули, виконуючи свій професійний обов'язок, і ці втрати оцінити неможливо. На жаль, список вбитих та поранених не скорочується, але ворогові прийдеться відповісти за все скоєне. Наперекір важким та трагічним часам, неймовірними зусиллями вдалось налагодити регулярне залізничне сполучення між містами України, відновлено маршрути до звільнених від окупантів районів країни, забезпечити регулярне постачання гуманітарних вантажів та військової техніки до місць бойових зіткнень.
Активні бойові дії не змінили пріоритети «Укрзалізниці», і окрім надважливого завдання по перевозці вантажів різноманітного призначення, на першому місці залишається безпека пасажирських перевезень та доступність квитків. Компанія «Укрзалізниця» на сьогодні - стратегічна галузь промисловості України, що виконує одну з ключових ролей в національній економіці.
Доволі несподіваним стало призначення Євгена Лященко на посаду голови правління компанії «Укрзалізниця». Рішення Кабінету міністрів України вказує на глибинні проблеми та значні прорахунки у кадровій політиці компанії, адже заміна головного менеджера такого рівня, та ще й в умовах воєнного стану, рішення дуже не просте. Трансформувати компанію до європейського рівня, позбутися радянського спадку, стати провідною логістичною артерією Європи - такі завдання стоять перед новопризначеним керівником «Укрзалізниці». Втілити такі завдання в життя, проблема не проста, адже за попередні 8 років у державній компанії змінилося 11 керівників. Деякі з них, розуміючи, що не в змозі забезпечити перехід до нових стандартів, взагалі пропрацювати лише кілька місяців.
Транспортні експерти зазначають, що Україна не могла собі дозволити такі новітні інфраструктурні зміни навіть у мирний час, а зараз, під час повномасштабної війни реалізація таких масштабних змін вимагає надзвичайних зусиль. Та незважаючи на це, компанія продовжує успішно розвиватися. Ще на початку весни «Укрзалізниця» отримала 15 пасажирських вагонів, які вже експлуатуються. Загалом, за кошти державного бюджету було замовлено 100 нових вагонів, і хоча вдалося отримати все замовлене, ці вагони складають близько 2% рухомого складу, і не можуть задовольнити потреби залізничників.
Середній "вік" пасажирських вагонів, що нині експлуатуються, складає 42 роки, і оновлення потребує весь рухомий склад УЗ. Намагаючись скинути з себе наслідки історичних утворень Російської імперії та СРСР, «Укрзалізниця» прийняла рішення про скасування застарілих назв своїх регіональних підрозділів, українізувати все, що пов'язує нашу залізницю з агресивним північним сусідом, змінити назви залізниць та станцій, встановити нові позначки кілометражу. Зміна нумерації залізниці вже розпочалась. Сьогодні, коли маску добросусідства та братерства скинуто, і перед нами повстало обличчя кровожерливого агресора, українська залізниця не може знаходитись на 856 кілометрі від московського перону. Нульовий кілометр відкрито на Київському вокзалі.
З фасадів станцій та вокзалів будуть зняті радянські барельєфи, назви «Південна залізниця» та «Південно-Західна залізниця» щезнуть з мапи України. Щоб розпочати процес змін на залізниці, у 2023 році компанія виділила 68 млн гривень, що цілком достатньо для початкової стадії реформ. Позначення світлофорів, умовних адрес та скорочень теж очікують зміни та адаптація до загальноєвропейської системи позначень і сигналів. Реалізація планів з дерусифікації УЗ проводиться в рамках розпочатої кампанії «Залізна українізація». Робота очікується складна, адже російська та ще радянська системи позначень міцно вкорінились у залізничній системі. Але «Укрзалізниця» запевнила, що на шляху до впровадження ідеї загальноєвропейських стандартів зупинок та пауз не буде.
Виходячи з цього, назви станцій типу "Колгоспна", "Першотравнева", "Октябрська" та подібні їм, повинні бути перейменовано на наші, українські, гарні та співучі назви. У співпраці з місцевою владою УЗ планує підготувати відповідні пропозиції та запропонує жителям самим обрати нові, патріотичні назви, пов'язані з історичними місцями, іменами видатних українців. Метрополітен, що є залізницею, хоч і підземною, теж очікує дерусифікація. Назви станцій, погруддя письменників та вчених Росії повинні назавжди зникнути зі столичного метрополітену.
Наша нація має безліч своїх героїв. Та навіть такі масштабні роботи - ніщо, в порівнянні з наступними кроками по оновленню стратегії розвитку УЗ. Процес інтеграції нашої національної залізничної системи сполучень до стандартів ЄС передбачає заміну старої системи колій, яка відрізняється за розмірами від європейської. На сьогодні, українські потяги рухаються по колії, що по ширині відрізняється від європейських аналогів (1520 мм проти 1435 мм). Така різниця впливає на швидкість перетину кордонів з Євросоюзом, адже доводиться міняти наші вагонні пари на більш вузькі, європейські. Крім дискомфорту під час пасажирських перевезень, такі затримки гальмують швидкість, з якою вітчизняні товари можуть експортуватися за кордон, а імпортні надходити в країну. Це призводить до значних економічних втрат.
Євроінтеграція України передбачає заміну колії на європейські стандарти, але тільки приблизні підрахунки таких замін шокують розмірами витрат. На думку транспортного експерта Катерини Штепи (голови відділу стратегічного планування Інституту урядових відносин), перехід з радянських колій на колії європейського стандарту - необхідність, пов'язана з розширенням обсягів міжнародних перевезень в Україні. Проте, повна заміна вітчизняної колії на європейську може коштувати сотні мільярдів гривень, що в умовах війни та післявоєнної відбудови стає непід'ємною для бюджету України сумою. Якщо взяти до уваги, що один кілометр колії стандарту 1435 мм коштує умовно 1 млн євро (мінімум!), та помножити на 21 тис. кілометрів залізничних колій, результати будуть разючий.
Виходячи з цього, більшість аналітиків та експертів вважають плани переходу на колії європейського типу, популістськими та недоцільними. Новопризначений керівник УЗ Євген Лященко, своєю чергою заявив, що докладе всі зусилля на те, щоб «Укрзалізниця» стала беззбитковою компанією, з ефективним використанням ресурсів. Беручи за приклад Польщу, яка переходила до європейських стандартів залізничних колій 19 років, перспективи введення "вузької" колії на території України досить-таки сумнівні. Звичайно, розроблені певні програми по спільному (з місцевою владою) фінансуванню залізничних проєктів та інвестуванню грошей в рухомий склад. Формується так званий договір суспільного перевезення. Але накопичення коштів буде відбуватись десятками років, і невідомо, як надалі будуть розглядатись перспективи розвитку УЗ. Таким чином, питання переходу на вузьку колію залишається відкритим.
Проте, деякі проєкти по євростандартизації колії вже розпочали втілювати в життя. Зокрема, як повідомила «Укрзалізниця», вже до кінця цього року буде завершено проєктування будівництва залізничної колії європейського стандарту 1435 мм (євроколії). В тісній співпраці з місцевою владою буде введено в експлуатацію ділянку залізниці від державного кордону з Польщею до Львова на ділянці Мостиська – Скнилів. Десятками років діяли залізничні перевезення з України до Перемишля (польського Пшемисля), що перевозили пасажирів до Польщі по широкій колії. Це було досить незручно, тому що при прибуттю доводилось робити пересадку на європейські поїзди. Тепер Європа рухається до нас, і реалізація цього проєкту надасть змогу організувати пряме сполучення євроколією зі Львова до Кракова, Праги та Відня.
Маючи готову проєктну документацію, українські залізничники розпочинають роботи по прокладанню шляхів європейського стандарту з Варшавського та Краківського напрямку (Польща) та з Угорщини до Львова. Заплановано створити транспортний хаб у Жовкві (Львівська область). В рамках цього ж проєктів будівництво швидкісної залізничної колії Варшава - Львів, яка передбачає швидкісний рух поїздів з максимальною робочою швидкістю 250 км/год, Але існує ще одна проблема, з якою потрібно боротись невпинно, і вже сьогодні. «Укрзалізниця», як державна компанія, стала місцем, в якому безслідно зникають величезні бюджетні кошти, що виділяються для покращення роботи залізниці. Ефективна боротьба з корупцією повинна стати головною метою нового керівництва.
Основним нормативним документом, яким затверджено політику керівництва АТ «Укрзалізниця» відносно запобігання та протидії корупції, служить декларація від 10.09.2019. Керуючись вимогами статті 62 Закону України «Про запобігання корупції», компанія визначила та закріпила основні напрямки по запобіганню та протидії корупції у діяльності Товариства. В цьому документі чітко вказані принципи нульової толерантності до будь-яких проявів корупції і наміри по застосуванню всіх передбачених законодавством заходів щодо запобігання, виявлення та протидії корупції і пов’язаних з нею практикам.
Декомунізація в Україні розпочалася у 2015 році, коли Верховна Рада ухвалила пакет законів про декомунізацію, які забороняють радянську символіку й засуджують комуністичний режим. У межах декомунізації влада має перейменувати всі вулиці та населені пункти, назви яких пов'язані з комуністичним режимом, і демонтувати радянські пам'ятники. Після відкритої агресії Росії проти України, наші громадяни почали масово відмовлятись від усього, що пов'язано з ненависною країною вбивць. Декомунізація, що розпочалась ще у 2015 році, на сьогодні прийняла масовий характер, отже робота «Укрзалізниці» по викорчовуванню імперських назв на залізниці, актуальні, як ніколи та повністю відповідають бажанням суспільства. Ці кроки обов'язково залишать слід в історії нашої держави. Пасажири української залізниці повинні почуватися в безпеці, їдучи по українській землі на поїздах, що належать Україні.
Типажі сусідів по вагону/купе на залізничному транспорті
Перспективні проєкти Укрзалізниці до 2030 року