Печери в Україні: спелеотуризм

Спелеотуризм – це одна із можливостей цікаво та нетривіально подорожувати Україною. Такий варіант активного відпочинку підійде не тільки досвідченим та підготовленим туристам, але й будь-кому, навіть без спеціального спорядження. Відвідування печер подарує незабутні враження, а також можливість на власні очі побачити сталагміти та сталактити, глибокі колодязі, величезні підземні зали та навіть милих летючих мишей.

Що потрібно знати про спелеотуризм

Авжеж, такий різновид активного відпочинку підійде не всім. В першу чергу, спелеотуризм – не для тих, хто боїться замкнутих приміщень та темряви. В цьому випадку краще обрати підкорення гірської вершини або, наприклад, рафтинг. Окрім цього, варто бути підготовленим фізично, адже більша частина українських печер знаходяться в «первозданному» стані, вони не мають спеціальних мостиків чи зручних доріжок, розроблених маршрутів.

Природні підземні утворення найчастіше зустрічаються в наступних регіонах:

  • Карпати;
  • Тернопільська область;
  • Крим.

Також в Україні є велика кількість підземних церков і монастирів.

Печери, які варто відвідати

Ці локації, як правило, передбачають комфортні умови для дослідження туристами, також передбачені зручні доріжки, вказівники. Такі печери дуже нагадують справжні музеї, а не природні дива, хоча навіть в них присутня характерна вологість та температура. Проте для відвідування деяких доведеться піклуватися про наявність спеціального спорядження та домовитися по екскурсію з гідом.

«Кришталева»

Ця локація є однієї із найвідомішою та найбільш пристосованих для туризму. В печері майже весь час тримається однакова температура – 10 °С, незалежно від сезону. Підземелля являє собою складну систему лабіринтових ходів, більшість з яких створена по тектонічних вертикальних тріщинах в перехресних напрямках. Печера прикрашена дивами природи – гіпсовими кристалами та карбонатними натіканнями, в яких можна розгледіти фантазійні силуети тварин. «Кришталеву» можна відвідувати протягом усього року, проте для екскурсії обов’язково треба скористатися послугами гіда.

«Вертеба»

Ця печера розташована в селі Більче-Золоте (Тернопільська область) і є однією з найбільших в Європі. Підземні ходи простягаються на 7820 метрів. На склепіннях знаходяться карбонатні утворення в поєднанні з невеликими сталактитами, стіни – темні та гладкі. В печері постійна температура, яка становить 9-10°С, при цьому відносна вологість становить майже 100%.

В давнину, у V-VI ст. до н.е. «Вертебу» використовували як притулок під час стихійного лиха чи іншої небезпеки. Гіпсова печера складається із широких галерей, які розділяються вузькими перемичками.

У XIX столітті, під час князювання Сапега, тут знайшли велику кількість кістяних та кам’яних знарядь праці, фігурок, черепків Трипільської культури, а також 300 вцілілих керамічних посудин в чудовому стані. Більша частина історично-культурних пам’яток потрапила до різноманітних польських музеїв, лише деякі з них залишились на території України, а саме, в Борщівському краєзнавчому музеї.

Печера Довбуша

Щоб потрапити сюди, найзручніше придбати квиток на потяг до Львова чи Яремче, а вже звідти дістатися маршруткою чи приміським залізним транспортом до села Підзахаричі.

Печера Довбуша – це тріщина в пісковиках шириною, ширино якої приблизно 1,5 метрів. Вона знаходиться в однойменному урочищі на вершечку гори. Вона отримала свою назву в честь народного героя, який очолював повстання. Якщо вірити легендам, Довбуш в якості ватажка опришків зі своїм загоном діяв в районі Розтоки та Підзахаричів, а печера використовувалася для притулку.

Млинки

Печера знаходиться в селі Залісся, а саме, в Тернопільській області, і ї найбільшим карстовим утворенням в Україні. Млинки були виявлені місцевими жителями, що займалися видобуванням гіпсу на околицях свого села, на початку XX століття.

Печера довжиною 40 кілометрів отримала назву на честь хутора, колись давно тут функціонував водяний млин. Перша офіційна згадка про неї з’явилася в 1960 році.

Температура у «Млинках» протягом всього року тримається в межах 11°С. Всередині є невеличке прісноводне озеро, можна побачити велику кількість кажанів. Екскурсії тут проводять досвідчені спелеологи, адже печера зовсім не облаштована, хоч і освітлюється. Варто подбати про спорядження та відповідний одяг.

Записатися на екскурсію, тривалість якої близько трьох годин, можна в Тернопільському туристичному клубі.

Страдчанські печери

Одна із найважливіших святинь для українських греко-католиків розташована у Львівські області, неподалік від сели Страдч. Якщо вірити переказам, то печерний монастир на однойменний горі був заснований монахами, які йшли з Києва, ще в XI столітті. Страдчанська печера згадується ще в Іпатіївському літописі як Домажирова.

Через постійні татарські набіги монастир занепав, останні ченці покинули його приблизно у XIV столітті. З того часу печери збереглися майже без змін. Загальна довжина ходів складає 270 м, галереї – 40м, також в монастирі знаходилось декілька келій на глибині близько 20 метрів.

На самій Страдчанській горі було розташоване укріплення, адже під час ворожих набігів тут переховувалися жителі найближчих селищ. Колись татари знайшли це місце і сказали ченцям віддати всіх людей. Монахи відмовилися це зробити, тож їх стратили. Потім розпалили величезні багаття біля входів, тому всі люди всередині задихнулися. В одній з легенд стверджується, що з неба зійшла Богородиця, коли почула страждання помираючих, з’явилася перед загарбниками і наказала «Не чіпай! Стіна!».

У XV столітті на цій території заснували Страдчанську Печерську лавру. Щоб побачити головну святиню – чудотворну ікону Страдецької Божої Матері Нерушимої Стіні – сюди з’їжджалося багато паломників. На сьогоднішній день збереглася лише копія.

У 1936 році була створена Хресна дорога на Страдчанську гору, яка удостоїлася статусу Єрусалимської від Папи Пія XI.

Щоб дістатися до місця призначення, варто спочатку придбати квиток на потяг до Львова. До Страдча можна доїхати автобусом, які регулярно курсують з автостанції №4 (Янівське кладовище) кожні 15-20 хвилин. Відвідати печери може кожен бажаючий, лише варто взяти з собою будь-який ліхтарик для зручності.

«Атлантида»

Ця локація розташована в Хмельницькій області, на території села Завалля. «Атлантида» входить до складу Національного парку «Подільські Товтри».

Карстова печера була знайдена ще в 1968 році київськими спелеологами. Наразі ці підземні утворення знаходяться під керівництвом Хмельницького спелеоклубу.

Атлантида може похизуватися трьома сполученнями ярусами, загальна довжина яких становить понад 2,5 тисячі метрів, а площа – 4440 м2. В печері може побачити кам’яні квіти – геліатіти, які, на жаль, часто виносять звідти відвідувачі, також тут живуть кажани. Підземелля, хоч і освітлене, проте не обладнане для комфорту туристів. Так, в деякі місця доведеться «проповзати».

Щоб потрапити на екскурсію, доведеться попередньо записатися та домовитися з гідом. Для відвідування Атлантиди необхідне спеціальне спорядження, ліхтарі та змінний одяг. Варто запам’ятати, що виносити звідси будь-які кристали та інші природні утворення категорично заборонено.

«Оптимістична»

Найбільша гіпсова печера в світі розташована поруч із селом Королівка в Тернопільській області. Довжина дослідженої частини складає понад 240 кілометрів. «Оптимістична» була знайдена в 1965 році спелеологами зі Львова. Таку назву підземелля отримало «жартома», адже колеги першовідкривачів спочатку не вірили в їхній успіх.

Лабіринти ходів пролягають на глибині 60-80 метрів, сама печера горизонтальна, а проходи в деяких місцях дуже вузькі та замиті глиною.

Наразі спелеологи дослідили лише десять відносно ізольованих «районів», що відрізняються структурою, формою та кількістю кристалічних утворень, кольором і т.д. В Оптимістичній печері можна побачити галактики та сталактити.

Щоб відвідати локацію, доведеться домовитися про супровід гіда-спелеолога та мати спеціальне спорядження. В 2010 році на території Оптимістичної печери був відкритий музей вторинних утворень та арт-галерея.

«Попелюшка»

Неподалік від села Подвірне, що у Чернівецькій області, та деякою мірою на території сусідньої Молдови знаходиться печера з незвичайною назвою.

«Попелюшка» довжиною 90 км займає восьме місце в світовому рейтингу найбільших підземних утворень. Трирівнева печера складається з величезних галерей, дивовижних кристалів та озер. Щоб привабити якомога більше туристів, підземне диво декорували скульптурами з глини, наприклад, фігуркою казкової принцеси – Попелюшки.

Ця локація була відкрита у 1977 р. Спочатку спелеологи не наважувалися розпочати дослідницькі роботи, адже вхід до неї був дуже забрудненим, саме тому вона й отримала таку назву. Пізніше, «Попелюшку» затопило водою, тому вчені змогли дізнатися про надзвичайно красиві та великі підземні галереї. Для печери характерний незвичайний склад повітря та наявність мінералів, походження яких асоціюється більше з западинами океану.

«Озерна»

Ця печера по праву вважається наймальовничішою. Лабіринт довжиною понад 130 км відкривається через вертикальний вхід глибиною близько 20 метрів.

Озерна печера є єдиною на Поділлі, яка може похвалитися підземними озерами. Щоб подолати більшість печер альпіністське спорядження не треба, проте знадобиться інше екіпірування, завдяки якому вдасться подолати водні перешкоди. Варто зауважити, що печера час-від-часу затоплюється.

«Озерна» була відкрита ще у 1940-х рр., проте вона і досі є об’єктом інтересу багатьох вчених. Тут знаходили кінцівки, ікла та хребці тварин, вік яких перевищує 25-100 тисяч років. Печера належить до найбільших підземних утворень світу.

Оформити підписку на наші новини