Найкращі українські фестивалі

Переплетіння сьогодення та минулого відбувається саме на фестивалях, при чому багато з них відомі ще з давнини. Відвідати лицарський турнір, стрибати через вогнище, слухати автентичну музику, на власні очі побачити незвичайний карнавал чи постріляти з лука – все це можливо в Україні. Якщо бажаєте спланувати нетривіальну відпустку, в цьому допоможе наступний список найдавніших українських фестивалів, що прийдуться до душі кожному.

«Шипіт»

Етнографічний фестиваль щорічно проходить у липні біля однойменного водоспаду, в ущелині річки Пилипець, що у Міжгірському районі (Закарпатська область). Щоб дістати до локації, найзручніше придбати квиток на потяг Львів – Мукачево або обрати напрямок Київ – Чоп. Далі від станції Воловець можна доїхати на таксі чи автобусом до села Пилипець.

«Шипіт» вперше був організований у 1993 році, і відбувається він, зазвичай, з першого по шосте липня. Головне дійство фестивалю – це святкування Івана Купала. Відвідувачі можуть ознайомитися зі всіма традиціями, які цілком відображають закарпатський колорит. На фестиваль приїжджають не тільки українці, але й туристи з найближчих країн, зокрема, Білорусі.

Спочатку дійство відвідували лише хіпі, і не дивно, адже його засновниками стали Шара та Чарлі – представники згаданої субкультури, родом із Ужгороду. Згодом орієнтація фестивалю змінилася.

Для поціновувачів літератури буде цікаво, що фестиваль «Шипіт» став головною темою книги Любко Дереша – «Трохи пітьми», проте описані події є лише вигадкою.

«Ту Стань»

Історичний фестиваль відбувається в серпні або вересні, поряд із селом Урич, яке розташоване у Львівській області. Варто зазначити, що місяць приведення змінюється щороку.

«Ту Стань» завжди відбувається на території заповідника. Його темою є українське Середньовіччя в межах IX – XVI століття, час, коли існувало однойменне місто-фортеця. З 2016 р. рамки проведення фестивалю дещо розширилися – до XVIII століття.

Гості фестивалю можуть обрати будь-яку розвагу на свій смак, серед найбільш популярних наступні:

  • кінний турнір;
  • середньовічні танці;
  • двобої;
  • співання пісень при ватрі;
  • бугурти;
  • кіно ніч;
  • стрільба з арбалету, лука, навчання бою;
  • вогняне дійство.

Також є можливість послухати унікальних пісень – різноманітні інтерпретації середньовічної музики, фолк, героїчний епос.

Захід влаштований з метою популяризувати край серед туристів та відтворити побут та звичаї, які існували в період розквіту міста-фортеці.

Дійства відбувається на різноманітних локаціях, серед яких середньовічний табір, ярмарок ремісників, вуличні музики тощо. На фестивалі щороку виступають різні українські виконавці та музичні гурти.

Відмінністю «Ту Стань» від більшості заходів є те, що глядачі можуть брати участь у всіх без виключення дійствах. Окрім того, фестиваль вирізняється цілісним режисерським та художнім оформленням, завдяки якому вдасться повністю поринути в дух відображеної епохи.

«Проводи отар на полонину»

Цей етнографічний фестиваль проводиться у травні, на території смт Міжгір’я. Щоб дістатися сюди, найзручніше придбати квиток на потяг до Мукачевого, який відправляється від Львова, Рівного, Ужгорода та інших міст. Далі доведеться їхати електропоїздом або автобусом до Міжгір’я.

Традиція «Проводи отар на полонину» відома ще з давнини, вона відбувалася на Синевирському перевалі з гучними народними святкуваннями. Основним дійством заходу є проводжання вівчарів, яке завжди проходить під супровід трембіт. Відвідувачі фестивалю зможуть відвідати різноманітні майстер-класи з приготування традиційних кисломолочних продуктів, а також з ковальського мистецтва. Також відбуваються цікаві ігри та спортивні змагання. Традиційно ввечері запалюють вівчарське вогнище. Люди здавна вірили в те, що вогонь вирізняється магічною силою, саме вона відлякуватиме від отар не лише хижаків, але й злих духів. На святі треба бажати вівчарям вдалого сезону, адже тварини пасуться на полонинах до самої осені.

Відвідування фестивалю – це можливість стати ближчими до природи, милуватися вражаючою природою і щирими людьми.

«Русь Пересопницька»

В травні у всіх бажаючих є можливість відвідати історичний фестиваль, який щорічно організовують в селі Пересопниця. Організатори намагаються привернути увагу до важливості дослідження історії середньовічної України та рідного краю.

«Русь Пересопницька» дозволяє гостям опинитися у XVI столітті, та повною мірою познайомитися з тогочасними культурою та побутом. Фестиваль проходить на території однойменного історико-археологічного центру. Основною атракцією є відтворення церемонії весілля Ярослава Осьмомисла – галицького князя з княгинею Ольгою. Таке можливо побачити тільки тут!

Також відвідувачі зможуть побувати на майстер-класах з різних ремесел, бути свідками боїв і штурмуванні фортеці, насолодитися автентичними українськими піснями в супроводі народних музичних інструментів.

«Середньовічний Хотин»

Історичний фестиваль відбувається щороку у травні. Цей захід дозволяє, не маючи машини часу, «телепортуватися» у добу Середньовіччя. Хотинська фортеця перетворюється на середньовічне місто на чотири дні. Особливістю фестивалю є поєдинки лицарів, які відбуваються на підготовлених територіях просто неба. Хоча би один раз варто на власні очі побачити «джостінг». Це такий прийом, коли два вершники під час бою зближаються у галопі, та б’ють по щитам списами.

«Середньовічний Хотин» пропонує наступні цікаві заходи:

  • майстер-класи зі стріляння з лука;
  • змагання у середньовічному стилі;
  • інтерактивні ігри, що сподобаються, як дітям, так і дорослим;
  • куштування автентичних страв, популярних у XIII – XV ст..

Також відвідувачі можуть зупинитись на ніч у справжньому шатрі, послухати гру волинки, флейти чи гусел, подивитись на облогу фортеці.

У фестивалі «Середньовічний Хотин» беруть участь не лише учасники з України, але й з Молдови, Білорусі, Татарстану. За перемогу змагаються понад 400 учасників у різних номінаціях.

«Маланка-Фест»

Цей етнографічний фестиваль відбувається на Буковині та Галичині у січні. Маланка – це традиційний святвечір напередодні «старого» нового року. Як правило, учасники та гості переодягаються у костюми фольклорних тварин та персонажів.

Найбільш колоритні святкування відбувається в наступних локаціях.

  • Невелике містечко Вашківці (Вижницький район, Чернівецька область), Тут свято Маланки проходить у вигляді «Переберії», що означає перевбирання, перевдягання. Загалом, це різновид кумедного та дуже яскравого карнавалу.
  • Селище Красноїльськ (Сторожинецький район, Чернівецька область), що знаходиться аж на кордоні з Румунією. Саме тут збереглося автентичне старовинне дійство, участь в якому беруть понад тисяча тутешніх мешканців – від найменших до старих. На святкування кожен має надзвичайний костюм у вигляді тварини чи персонажу. Таке унікальне дійство неможливо зустріти більше ніде! І недарма, адже Красноїльську Маланку пропонують занести до Списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО.

Святкування Маланки походить ще з середньовічних карнавалів. Дійство пов’язують з потойбічними силами та духами. До нашого часу традиція святкування збереглася лише в селах Галичини та Буковини.

Щорічно на буковинському фестивалі можна побачити румунську, гуцульську, українську, молдавську та бессарабську маланки. Парад-карнавал – це унікальна можливість побачити в одному місці, як відбуваються святкування у різних народів. До того ж, фестиваль проходить на надзвичайно мальовничих вулицях Буковинської столиці. Хода відбувається центром Чернівців. Зазвичай, розпочинаючись від площі Філармонії, закінчуючи площею Центральною.

«Срібний татош»

Цей надзвичайний історичний фестиваль відбувається у травні в смт Чинадієво (Мукачівський район, Закарпатська область). Приїжджаючи сюди, гості потрапляють не просто до села, а до справжнього осередку лицарства. На фестиваль з’їжджаються відвідувачі не лише з України, але й з Словаччини та Угорщини. Кожну із країн представляють команди лицарів, що борються за перемогу у поєдинках, різноманітних змаганнях.

Тут можна зупинитись на ночівлю у таборі, покуштувати страв, що готуються за давніми рецептами, відвідати майстер-класи з цікавих ремесел. Ввечері у кожного є можливість побачити захоплююче фаєр-шоу. Починаючи з 2015 р., тут також відбувається «ЛітТатош», на якому збираються барди та поети.

«Срібний Татош» проходить у замку Сент-Міклош, що вирізняється багатою історією. Він використовувався в різні часи не лише за своїм призначенням, але й як військова частина, сільрада, в’язниця, управління лісовим господарством. З 2001 року під керівництвом громадського об’єднання «Калган-А» та на чолі з Йосипом Батрошем замок Сент-Міклош перетворився на важливий мистецький та туристичний осередок.

«Колодар Fest Купайло»

Етнографічний фестиваль відбувається влітку в Києві, на території Парку партизанської слави.

Організатори заклали в дійство ідею поєднання протилежностей – матеріального та духовного, сучасного та минулого. Святкування розпочинаються ввечері, в переддень Купала. Головним дійство є вогонь, який має не гаснути аж до ранку. Перед його запаленням чотири чоловіки стають навколо хмизу, тримаючи в руках смолоскипи. Це означає кожну із пір року. Далі всі разом запалюють Вогнище, яке уособлює «сонячне сплетіння».

Традиційно неодружені дівчата ворожать на судженого: плетуть вінки та кидають у водойму, хлопці мають їх дістати.

Серед основних атракцій фестивалю варто зазначити:

  • виступи різноманітних народних колективів;
  • медитативні та хороводні практики від провідних майстрів;
  • майстер-класи, головне призначення яких – розкрити власній потенціал та розвинути особистість;
  • йога;
  • бізнесові гри.

Кожен зі згаданих фестивалів має свої особливості, вирізняючись з поміж інших. Саме тому туристи різного віку, статусу та смаку зможуть знайти ідеальний варіант незвичайного та дуже цікавого відпочинку.

Оформити підписку на наші новини